Студійні камери
Назви фірм, що виробляють цю техніку, не скажуть нічого не лише
рядовому користувачеві, але і професійному фотографові — Leaf, Phase
One, Dicomed. Студійні камери призначені для стаціонарної зйомки в
спеціально відведеному для цього приміщенні — фотостудії.
ПРИМІТКА
Експонірованіє— процес освітлення ЕОП, при якому створюється «електронний
образ» кадру.
Для студійних камер не існує обмежень ні на час експонування,
ні (теоретично) на габарити пристрою. У зв'язку з цим дані прилади
в основному є приставкою до среднеформатной або великоформатної камери,
встановлювану замість задньої стінки апарату. Конструктивно ці пристрої
можна розділити на двох основних типів — скануючі і повнокадрові. У
приставках першого типа зображення формується лінійкою ПЗС-элементов -практически,
що переміщається, так само, як і в планшетних сканерах, при цьому
процес зйомки досить тривалий. Повнокадрові приставки здатні
зафіксувати кадр цілком, проте елементи матриці можуть реєструвати
лише яскравість в тій або іншій точці фотографованого об'єкту, але не його
колір.

Мал. 1.1. Диск зі світлофільтрами
Тому при зйомці відбувається почергова зміна трьох світлофільтрів —
зеленого, синього і червоного, встановлюваних перед ПЗС-матрицей, що також
вимагає значних витрат часу.
Існує варіант, що дозволяє зменшити час зйомки до прийнятного
для фотографування рухомих об'єктів значення. Для цього використовується
розщеплювання світлового потоку на три роздільних світивши, кожен з яких
потрапляє на окрему матрицю зі світлофільтром (зеленим, синім або червоним).

Мал. 1.2. Що розщеплює світловий потік призма
Оскільки в студійній техніці застосовуються дорогі ПЗС-матрицы високого
дозволу, потік інформації в таких системах дуже інтенсивний. У
описуваній же ситуації швидкість передачі даних має бути в три рази більше,
ніж в звичайних камерах. Крім того, розділення променів наводить до ослабіння
світлового потоку, що вимагає додаткового освітлення композиції. Необхідно
також забезпечити точне калібрування всіх три ЕОП, аби забезпечити правильні
рівні кожного з колірних каналів. Всі ці чинники привели до
того, що, не дивлячись на очевидні переваги, дана схема в студійних
камерах доки не стала домінуючою.
|